Студенти радять, як не згаяти час в університеті

10 травня в КНУ ім. Тараса Шевченка відбулися студентські обговорення про те, як використовувати можливості під час навчання, щоб це вплинуло на майбутній професійний розвиток.

Advertisements

8
10 травня в КНУ ім. Тараса Шевченка відбулися студентські обговорення про те, як використовувати можливості під час навчання, щоб це вплинуло на майбутній професійний розвиток.

Обговорення модерував оcвітній аналітик CEDOS Єгор Стадний. Спікери обговорень, студенти КНУ ім. Т. Шевченка та Києво-Могилянської академії, жваво представили свої позиції щодо можливості суміщати роботу та навчання, доцільності вступу в магістратуру, вибору дисциплін та студентського активізму поза навчальним планом.

Continue reading “Студенти радять, як не згаяти час в університеті”

Еміль Дюркгайм (1858-1917)

durkheim

15 квітня 1858 року у сім’ї ребе Мойші з Епіналю, що на північному сході Франції, народився Давид Еміль Дюркгайм. Цей чолов’яга створив соціологію як ми її знаємо сьогодні (звісно, що не самотужки). І нині всі, хто пише соціологічні тексти, вимушені з ним рахуватися. Дюркгайм, по суті, перетворив соціологію на повноцінну академічну дисципліну, відкривши першу в Європі профільну кафедру в Університеті Бордо. Його ідейний спадок багатий і різномінітний. До сьогодні тривають палкі суперечки щодо дюркгаймівських напрацювань. Одні бачать у ньому правовірного позитивіста, інші – філософа з явним неокантіанським ухилом, а дехто – навіть латентного вітґенштайніанця. Усе це через те, що в його текстах є і перше, і друге, і третє. Але найжахливіше, що можна дізнатися про Дюркгайма, це те, що пишуть про нього у деяких наших підручниках. Тому у цей чудовий день хотілося б також закликати не читати їх, а читати й перечитувати самого автора – це цікаво і надзвичайно корисно, хоча і тут слід бути обачливим 🙂. Наприклад, є чудовий український переклад “Первісних форм релігійного життя”, що вийшов друком у 2002 році у видавництві”Юніверс”. Там багато усього цікавого про австралійських аборигенів.

Цікаво, що фактично неперекладеним (а, отже, невідомим) у нас залишається “пізній” Дюркгайм, тобто тексти, що були опубліковані вже після його смерті, як, наприклад, “Освіта і соціологія”, “Соціологія і філософія”, “Прагматизм і соціологія”. Остання книга взагалі побачила світ лише у 1955 році, і можливо, якби її надрукували ще за життя, ми мали б зовсім іншу соціологію.

Роже Бастід (1898-1974)

RogerBastide_foto

118 років тому 1 квітня народився видатний французько-бразильсткий антрополог і соціолог Роже Бастід, відомий як знавець екстатичних культів Латинської Америки, один із ініціаторів введення проблематики ірраціональних станів, психічних розладів у поле уваги соціальних наук. Один із засновників соціології смерті.

Цікаво, що він, на ряду з графом Сен-Жерменом, став прообразом таємничого персонажа на ім’я Альє у відомому романі Умберто Еко “Маятник Фуко”. Вперше в романі цей персонаж з’являється саме у Бразилії, зарекомендувавши себе дослідником синкретичних релігійних ритуалів чорношкірих спільнот латинської америки. Згодом за його пропозиції головний герой зі своєю подругою-марксисткою Ампаро відвідують екстатичний ритуал Умбанда, де остання впадає в транс.

Не зважаючи на те, що спадок Бастіда має високу етнографічну й теоретичну цінність, на пострадянських теренах його тексти, на жаль, до цього часу не перекладалися взагалі.

revisitando a terra