Сальватор Бабонес: «У сучасному світі такої речі як незалежність просто не існує»

Сьогодні вже не існує ніякого нейтрального «третього світу» і самостійних політичних гравців. Найуспішніші світові країни єднаються довкола США, і лише декілька не самих успішних країн, до числа яких, на жаль, входить і Росія, відверто протиставляють себе системі американського світового домінування. Україна потрапила у самий центр цього протистояння.

Пропонуємо вашій увазі розгорнуте інтерв’ю з американським соціологом і світ-системним теоретиком, очільником світ-системної секції Американської соціологічної асоціації у 2012-2013 роках, професором Сіднейського університету Сальватором Бабонесом. В 2003 році проф. Бабонес здобув PhD із соціології в Університеті Джона Гопкінса, згодом викладав соціологію в університеті Пітсбурга. З 2008 року працює в Австралії. У 2015 році був запрошеним лектором в Наньянському технологічному університеті (Сінгапур) і гостьовим дослідником в академії Сініка в Тайбеї (Тайвань).

Наш співрозмовник є постійним дописувачем низки аналітичних порталів, зокрема The National Interest, Foreign Policy, The Spectator, Foreign Affairs, Al Jazeera English, Truthout та ін. Автор низки книжок, зокрема “The International Structure of Income: Its Implications for Economic Growth” (2009), “Methods for Quantitative Macro-Comparative Research” (2014), “American Tianxia: Chinese Money, American Power, and the End of History” (2017), “The New Authoritarianism: Trump, Populism, and the Tyranny of Experts” (2018). Остання книга у 2018 році здобула відзнаку The Wall Street Journal як найкраща книга про політику.

Проф. Бабонес є представником нової хвилі світ-системних теоретиків і докладає чимало зусиль для переосмислення цієї дослідницької перспективи. Зокрема він проблематизує статус історичного матеріалізму як ключового теоретичного ресурсу світ-системного аналізу, говорить про становлення нового формату існування світ-системи (перехід від світ-економіки до світ-політії), а також прогнозує зміцнення американської гегемонії у XXI столітті.

Розмова відбулася в листопаді 2016 року в Києві.

Для початку я хотів би поставити дещо загальне запитання. Як почуває себе професор соціології зі світ-системним бекграундом, працюючи в Австралії?

Насправді дуже самотньо… Світ-системна перспектива є доволі поширеною серед учених зі Сполучених Штатів та континентальної Європи, але їй майже не вдалося проникнути у традиційний англійський світ. В Сполученому Королівстві чи Австралії надзвичайно мало людей послуговуються схожими підходами. Тому інколи мені здається, що в Австралії я один такий (посміхається). Але це стосується не тільки Австралії, англійська традиція загалом не має яскравих зразків порівняльної соціології. Безвідносно, чи є ці люди світ-системниками, дослідниками глобалізації й світового суспільства, або ж кимось іще, хто має справу із порівнянням глобальних історичних трендів – усі вони є рідкими гостями у австралійській та англійській соціології.

Продовжити читання “Сальватор Бабонес: «У сучасному світі такої речі як незалежність просто не існує»”

(НЕ)ідентичні окупації: що може розповісти Twitter про Донбас і Крим

Комунікація знаходиться поза інституційним контролем з боку держав та розвивається незалежно від них. Через це можливим є використання стратегії реінтеграції окупованих територій через більш активну комунікацію у соціальних мережах.

Розвиток комунікацій, поширення інтернет-покриття сприяє тому, що все більше інформації про населення соціологи можуть здобувати, не виходячи за межі свого робочого кабінету. Насамперед тут ідеться про технології Big Data (великих даних). Дедалі частіше звучать думки, що у соціолога тепер немає потреби вриватися в особисте життя громадян, адже шалене збільшення кількості оцифрованої інформації призвело до того, що «приватності більше не існує». Продовжити читання “(НЕ)ідентичні окупації: що може розповісти Twitter про Донбас і Крим”