Фрілансер

У електронній скриньці лежало кілька листів. Практично всі вони пропонували придбати то чудо-консерви, то революційну модель телефону, то інші абсолютно безглузді речі. Єдиний вартий уваги лист надіслав шеф. Читаючи його, Валентин мало не захлинувся кавою. У повідомленні було сказано, що замовник раптово вирішив перенести терміни, що були встановлені на прийдешній тиждень.

Advertisements

фрілансер

Тепер роботу має бути виконано на наступний день. «І вас зі святами…» — похмуро подумав Валентин. Він люто ненавидів такі моменти, але мало не кожен замовник переносив дату, деякі навіть по кілька разів. На щастя, цього разу завдання було практично завершене: програма для читання розуму уже була налаштована, лишилося тільки дістатися до того професора та викрасти його думки. Continue reading “Фрілансер”

У пошуках плагіату

Ми звернулися до однієї з кафедр із проханням надати нам файли студентських робіт для перевірки через антиплагіат-програму. І ось що у нас вийшло.

Жарт про те, що улюбленими клавішами студентів є Ctrl+C та Сtrl+V, вже став банальним. Посмішку радше викликають списки літератури для підготовки до семінарів без електронних посилань. І що б ми робили без цього Інтернету? Звісно, активне використання Всесвітньої мережі для освіти загалом є позитивною тенденцію — з нею коло освітніх можливостей істотно розширюється. Проте, на жаль, часто це призводить до поширення практики плагіату при виконанні різноманітних робіт. Тому редакцію зацікавило, наскільки практики плагіату поширені серед студентів факультету соціології університету Шевченка. Для цього ми вирішили провести невеличкий експеримент.

Continue reading “У пошуках плагіату”

По той бік плагіату

Проте замість того, щоб поносити їх у моралізаторських гротескних формах чи забороняти у новітніх версіях «закону про три колоски», ця стаття пропонує дещо інше. Ні, не адвокатуру — вона нічим не краща, ніж ультраправильність. Радше, ця стаття пропонує аналіз плагіату та адекватні висновки.

Воістину, боротьба проти плагіату схожа на іншу, не менш популярну донкіхотську боротьбу в сучукрсуспільстві — «проти гомосексуалізму та інших сексуальних збочень». Наведений в епіграфі витяг дуже нагадує недавні політичні заклики деяких ентузіастів «забирати батьківські права в сексуальних збоченців». І там, і там ідеться про непримириму (праведну!) війну проти глибинно деструктивних тенденцій загрозливого розпаду суспільства.

Continue reading “По той бік плагіату”

Мы за ценой не постоим, или Думайте сами Решайте сами

Это своего рода неписанные правила, а правила никогда не обходятся без исключений. Иначе чем объяснить существование фирм по написанию различных работ на любой вкус и цвет, а главное, на любую степень требовательности преподавателя. Спрос диктует предложение, если бы продукт не был востребованным, его бы не продавали.

Выбирая профессию, многие из теперешних студентов-социологов руководствовались разными соображениями, в основном задумываясь о её преимуществах и востребованности на рынке труда. Об ответственности, которая ляжет на плечи после выбора стези, задумывался далеко не каждый — что, в общем, неудивительно, учитывая возраст абитуриентов.

Continue reading “Мы за ценой не постоим, или Думайте сами Решайте сами”

Место встречи с плагиатом: студенческий текст

Наверное, полностью искоренить плагиат в студенческих работах невозможно. Но стремясь к самовыражению, мы подчёркиваем уникальность собственной личности всеми возможными способами… Вероятно, именно это нас очеловечивает, ведь только человек способен создавать уникальное. Ксерокс — не способен.

«Плагиат — умышленное присвоение авторства чужого произведения науки или искусства, чужих идей или изобретений» – Википедия

«Если человек украл имущество бога или дворца, то этот человек должен быть убит; а также тот, который принял из его рук краденое, должен быть убит» –  Законы Хаммурапи, XVIII в. до н.э.

plagiat

Студенческая жизнь полна приключений, и многие из них мы, так или иначе, создаём себе сами. К сожалению, даже благополучное разрешение какой-нибудь проблемы отнюдь не всегда побуждает нас оглянуться и применить социологическое мышление к анализу собственных действий. А ведь они ничуть не менее чьих-либо ещё значимы для окружающего нас социального пространства, и уж кому это понимать, если не социологам?

Continue reading “Место встречи с плагиатом: студенческий текст”

Веселий роджер та кілька метафор

Процеси стратифікації в сучасному українському суспільстві не додають оптимізму щодо постіндустріальної утопії. Ми можемо говорити про окремі локалізації постіндустріального суспільства в Україні — скажімо, Київ, — але ступінь інтернетизації країни, освіта, що не є чинником соціальної мобільності, маргіналізація науки на рівні державної політики — усе це вказує не на те, що меритократичні моделі неадекватні, а на те, що вони просто мало застосовані за наших умов.

27shelukhin_volodymyr-300x214Будь-яке явище можна описати парадоксальними метафорами. Якщо спробувати окреслити ними простір проблем навколо теми «свобода та знання», то може вийти щось таке: свобода без знання, знання без свободи, свобода заради знання, знання заради свободи. Проблематика відкритості в українському суспільстві зазвичай актуалізується навколо тем підзвітності органів влади та владарів як таких. Але механіцистський характер цих дискусій небезпечний тим, що зводить досить складну проблему лише до репрезентації фактичності, яка може бути артефактуальною. Continue reading “Веселий роджер та кілька метафор”

Нужна ли “политэкономия пиратства”?

Все изложенное в этой статье — это лишь маленькая попытка по-другому взглянуть на сущность современного функционирования информации, избегая апологетики и «описательства».

x_85c57d1e

На сегодняшний день вопрос о копирайте и авторских правах стоит чрезвычайно остро. Это можно сказать и о том дискурсе, который замкнут в пределах либеральной парадигмы (он в основном упирается в поиск новой, более адекватной нынешнему положению вещей бизнес-модели), и о политической деятельности т.н. «пиратских партий», которые пытаются отделить принципы функционирования информационной среды от общественных условий в целом, чтобы информационная сфера была организована «по своим законам», и в левой и окололевой среде. Однако постановка вопроса об информации в отрыве от действительных общественно-экономических условий, а соответственно, и борьба без учтения этих условий, будут абстрактными. Тем не менее, очень много вопросов, поставленных «информационным» (именно так, в кавычках) обществом, требуют решения.

Continue reading “Нужна ли “политэкономия пиратства”?”