Без назви і замість питання

“Я зникну без зойку як рози в вікні
я зникну без знаку в блакитному сні
а згодом воскресну в вертепах не раз
між галасу крику незв’язаних фраз”

Михайль Семенко («У білому савані»)

shelukhin

Після першого прочитання цих рядків Семенкової містерії, не міг припустити, що колись вони асоціюватимуться в мене з соціологією. Але це, так би мовити, емотивний, навіть поетичний вимір сприйняття, попри те, що останніми десятиліттям про соціологію намагаються говорити “соціологічно”, в зв’язку з інститутами та практиками. І приводів для цього знаходять особливо багато (раніше вони були лише для того, аби говорити соціологічно про соціальне). Continue reading “Без назви і замість питання”

Advertisements

Володимир Іщенко: „Соціолог має робити свій вибір: або він підтримує викорінення критичного знання, або він стає на бік суспільних рухів”

Володимир Іщенко – редактор журналу «Спільне», керівник моніторингу протестів Центру дослідження суспільства, старший викладач кафедри соціології

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Чому саме соціологія? Чому Ви обрали її?

Це був нелегкий вибір. У 90-х роках питання матеріального забезпечення стояло гостро і вибирати професію доводилося зважаючи на можливість знайти оплачувану роботу. Конфлікт між тим, що цікавить, і тим, що приносить заробіток, для мене стояв дуже гостро. Мені подобалась історія, але батьки запевняли, що як історик я буду не в змозі забезпечити себе матеріально. Зрештою, бажання мати цікаву професію, яка згодом буде затребувана, і яка дасть можливість самореалізуватися, привело мене на факультет соціології. Не обійшлося й без романтичного уявлення, що необхідно знати соціологію, аби змінити суспільство, здійснити революцію.

Continue reading “Володимир Іщенко: „Соціолог має робити свій вибір: або він підтримує викорінення критичного знання, або він стає на бік суспільних рухів””