Олексій Шестаковський: «Необхідно долучатися до критичних змін у суспільстві»

Наше суспільство має стати насамперед безпечним, бо перша ціль у кожної людини – безпека. Суспільних благ має бути досить багато і в суспільстві має сутнісно зміститися центр уваги

Advertisements

Становище ЛГБТ-спільноти – не лише дражлива суспільна тема, але й складний об’єкт соціологічного дослідження. Виважена громадянська стратегія сприяння прав уразливих спільнот та державна політика у цій царині потребують ґрунтовного академічного супроводу, якого однак, бракує в Україні. Яка соціальна природа гомофобії та чи є якісь специфічно українські її особливості? Чи аж такий однозначний вплив релігійності на установки стосовно ЛГБТ? Всі ці питання потребую розгляду в ширшому контексті аналізу соціальних змін в Україні. Олексій Шестаковський – кандидат соціологічних наук, був науковим співробітником Інституту економіки та прогнозування НАН України, консультантом Інституту соціальних досліджень імені О. Яременка, співпрацював у низці громадських проектів, його тексти публікували інтернет-видання «Українська правда», «НВ» тощо. Наразі він незалежний дослідник, у червні 2017 року на конференції «Мультикультурність. Гендер. Ідентичність: квір-дослідження на пострадянському просторі», яка відбулася на факультеті соціології Київського університету, представив результати дослідження «Післяреволюційна Україна: толерантність чи ухил вправо?», де торкнувся тематики гетеросексистських упереджень в сучасній Україні. Про це дослідження він розповів для часопису «СВОЄ».

У своїй доповіді Ви зауважили, що чинники, котрі обумовлюють гетеросексистські упередження в Україні та на Заході доволі подібні, однак є певні особливості. Скажіть що вирізняє упередження в Україні?

Наприклад, вплив віку в Україні є досить лінійним. Чим старшим був респондент, тим вища в середньому була упередженість. Тобто не було такого, що спочатку упередженість підвищується, потім знижується чи навпаки, хоча є публікації (наприклад, американські), де фіксувалося. Інша цікава річ вийшла з релігією. Релігійність я виділив за допомогою двох змінних: наскільки людина сама вважає себе релігійною та як часто вона ходить до церкви. Цікаво те, що вплив релігійності опосередковується тим, що називається «авторитарною установкою». Це не якийсь, як вважали давно, «тип особистості» чи характеру. Тепер це радше вважається окремим когнітивним стилем. Continue reading “Олексій Шестаковський: «Необхідно долучатися до критичних змін у суспільстві»”

Вікторія Середа: «Жорстких регіональних поділів в Україні не існує»

Соціологи, аналізуючи регіональну специфіку, змушені групувати області в макрорегіони, тим самим стереотипізуючи регіональний поділ в Україні. Але якщо ми подивимось на кожну область окремо, побачимо, що звичних для нас регіональних ліній поділу немає.

Вікторія Середа – доцентка кафедри соціології Українського католицького університету у Львові та наукова співробітниця проекту «MAPA» при Українському науковому інституті Гарвардського університету, керівниця проекту «Регіон, нація та інше: міждисциплінарне та міжкультурне переосмислення України», брала участь в організації понад 30 соціологічних досліджень, значна частина яких була присвячена національній, етнічній, регіональній тожсамості, історичній пам’яті та полікультурностіі викликала резонанс у громадських дискусіях. Обговорюємо досвід переосмислення власної спеціалізації, виклики історико-соціологічних студій, поради для тих, хто бажає спробувати свої сили в закордонних наукових центрах. Про те, як минуле стає ресурсом майбутнього, а внутрішня міграція, обумовлена війною, впливає на трансформації національної тожсамості, про те, як емпіричний інструментарій конструює артефакти й «самосправджувані пророцтва», про новітні підходи в дослідженні етнічності й національної ідентичності, а також про те, чому не слід боятися змінювати фах, – в інтерв’ю з відомою дослідницею. Continue reading “Вікторія Середа: «Жорстких регіональних поділів в Україні не існує»”

Микола Рябчук: «Відсутність ліберального аспекту в ідеї демократії – згубна»

Нам ніколи не казали, що справжня демократія – це ліберальна демократія. Лише тоді вона має сенс. Без лібералізму, як я вже казав, демократія перетворюється на канібальську демократію. Чисто егалітарне явище, що дає широкий простір для популізму.

Читайте першу частину бесіди тут 

У другій частині обговорюємо апорії української національної тожсамості (ох, ця вічна тема!) під впливом політичних та культурних чинників останніх років, взаємозв’язок тожсамості та владних інститутів у контексті революцій, а також як сучасні ідентифікаційні практики наснажуються з класичних ідей свободи, демократії чи квазірелігійних смислових структур. Про те чому міф не вмер, чи існує ліберальна традиція в Україні, а також, як категорії політичної філософії залежать від мови, яка їх генерує. М. Рябчук також вперше публічно підіймає завісу перед своєю майбутньою книгою, над якою наразі працює у США.  Continue reading “Микола Рябчук: «Відсутність ліберального аспекту в ідеї демократії – згубна»”

Оксана Кузяків: “Я завжди була переконана, що соціологія має бути корисною”

Ми повинні давати відповідь на питання “хто ми такі?” і “як нам стати краще?” – це унікальний потенціал соціології.

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з виконавчим директором Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, фахівцем з досліджень ділової активності, розвитку бізнесу та ділового клімату в Україні пані Оксаною Кузяків. У 1995 році вона отримала ступінь магістра соціології у КНУ ім. Т. Шевченка, після чого працювала в кількох неурядових організаціях, беручи участь у низці міжнародних проектів. Наразі пані Оксана є провідним експертом щоквартального моніторингу «Ділова думка», який вивчає оцінки та очікування керівників підприємств щодо змін ділового середовища та розвитку бізнесу в Україні. Розмовляємо про соціологічну освіту початку 1990-х, роботу недержавних аналітичних центрів та особливості соціологічного ремесла. Continue reading “Оксана Кузяків: “Я завжди була переконана, що соціологія має бути корисною””

Як знайти роботу і не загубити професію: репортаж і кілька думок

Якщо вища освіта забезпечуватиме якісну міждисципланірну базу та розвиток так званих soft skills, це надаватиме людині більше простору для трансформації «верхівки» своїх знань та робитиме її значно вільнішою у прийнятті рішень.

Наприкінці цієї весни ми, тобто «СВОЄ», відвідали фінал конкурсу студентських наукових робіт із маркетингу «SMART START». Вже кілька років поспіль компанія TNS Україна проводить його в пам’ять Ігоря Ткаченка, даючи студентам можливість здійснити апробацію академічних здобутків у реальному полі та «включитися» в професійне середовище. Continue reading “Як знайти роботу і не загубити професію: репортаж і кілька думок”

Микола Рябчук: «Погано не те, що в нас є політтехнологи, а те, що в нас розмита межа між політологією як наукою та політтехнологіями»

Соціальний дослідник, політичний аналітик та есеїст Микола Рябчук належить до числа тих публічних інтелектуалів, яких, мабуть, немає сенсу розлого представляти. Для когось дисидент і андеґраундний організатор самвидаву, для когось насамперед критик і публіцист, для когось – письменник, а ще для когось – соціальний науковець, М. Рябчук вже невід’ємний, незалежно від виміру, в якому розглядати його особу, від української культури та громадського життя. Continue reading “Микола Рябчук: «Погано не те, що в нас є політтехнологи, а те, що в нас розмита межа між політологією як наукою та політтехнологіями»”

Ирина Раецкая: “Нужно постоянно читать профессиональную литературу и как можно раньше идти работать”

1
Продолжая уже стандартную для нашего журнала рубрику профессионально-биографических интервью c выпускниками социологических факультетов Украины, хотим познакомить Вас со специалистом в сфере маркетинга – Ириной Раецкой.
Continue reading “Ирина Раецкая: “Нужно постоянно читать профессиональную литературу и как можно раньше идти работать””