5 книг о «политике памяти»

За последние двадцать лет исследования, объединённые концептом памяти, переживают настоящий бум, обретая небывалую научную и политическую актуальность.

Изучение памяти в социологическом ключе имеет длительную историю, восходящую к работам классиков первой половины ХХ века. За последние двадцать лет исследования, объединённые концептом памяти, переживают настоящий бум, обретая небывалую научную и политическую актуальность. Сегодня тематика «политики памяти» представляет собой целое направление в социальных и гуманитарных науках, касаясь вопросов формирования национальной идентичности, исторической политики, использования памяти как инструмента внешней политики, оправдания элитами своих действий, как через позитивные исторические примеры, так и трудное прошлое. Политика памяти становится предметом междисциплинарного изучения и книги, написанные специалистами из разных областей, историками, социологами, психологами являют собой яркое тому подтверждение*. Continue reading “5 книг о «политике памяти»”

Конструюючи минуле

Рецензії на книги Олексія Толочка «Очерки начальной руси» (2015) та «Киевская Русь и Малороссия в ХІХ веке» (2012)

Від викладу історії завжди вимагають особливої об’єктивності. Однак усі історичні тексти є винятково суб’єктивними. Робота дослідника завжди містить вагому частку амбіційності і через це сповнена розчарувань. Майже завжди ставиться за мету вивчити більше, ніж це можливо в реальності. Така амбіційність часто стає причиною хибних висновків. Прагнення дослідити більше призводить до перебільшення значення наукових знахідок, ба навіть до відвертих вигадок. Особливо це стосується тих наукових пошуків, де здійснюється спроба реконструкції реальності, її «відновлення».

Continue reading “Конструюючи минуле”

Єдність, якої не було

Рецензія на книгу Сергія Плохія «Походження слов’янських націй: домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі » (2015)

Сергій Плохій – директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, наразі вважається одним із найбільш авторитетних дослідників історії Центрально-Східної Європи, лауреат низки відзнак, зокрема, лише за 2015 р. отримав дві престижні міжнародні премії – Ліонеля Ґелбера, серед лауреатів якої, зокрема, Ерік Гобсбаум та Езра Воґель – учень Т. Парсонса, один із фундаторів факультету соціології у Гарварді, премії Фундації Антоновичів, лауреатами якої в різний час були Роман Шпорлюк, Збігнев Бжезинський та Микола Рябчук. Оригінальне видання монографії здійснене Кембриджським університетом 2006 р.

Continue reading “Єдність, якої не було”

Помийна антропологія

Рецензія на книгу Томаса Гілланда Еріксена «Сміття і люди. Зворотній бік споживання» (2016)

Ще 50 років тому писати книгу про сміття було збоченням. Бо сміття – це непотріб, це те, що ми позбавляємо будь-якого значення шляхом викидання. Сміття неминуче утворюється внаслідок наведення порядку і швидко зникає з поля уваги, позаяк не вписується більше у нашу картину світу. Сьогодні завдяки екологічним рухам тема відходів активно проговорюється, і викидати сміття, не задумуючись, стало набагато складніше. Разом з тим книга Еріксена не містить притаманних екологічній риториці «ризиків для планети», «попереджень людству» та характерної повчальної ноти. Це антропологічна робота. З одного боку, про людину у її повсякденних практиках, яка жила і живе, розрізнюючи навколо себе «чисте» і «брудне», «потрібне» і «мотлох», «порядок» і «хаос». З іншого, про світ, що цими розрізненнями твориться, долається і винищується. Continue reading “Помийна антропологія”

Глобалізація – «монстр, що стирає ідентичності», або ні?

Рецензія на книгу Нестора Ґарсії Канкліні «Уявлена глобалізація» (2016)

Книга «Уявлена глобалізація» – це підсумок багаторічної дослідницької роботи латиноамериканського антрополога, соціолога, культуролога Нестора Ґарсії Канкліні. В її основу було покладено аналіз ряду важливих проблем, спричинених глобалізаційними процесами, як-от дилеми самоідентифікації в мінливому світі, співвідношення локального і глобального, побудови нових культурних просторів та взаємозв’язків між державами. Хоча вперше книгу було надруковано в далекому 1999 році, вона не втрачає своєї актуальності й до сьогодні, про що свідчить, зокрема, й опублікований у 2016 році україномовний переклад. Така запізніла зацікавленість говорить про те, що автор є визнаним класиком Global Studies, і дає надію, що згодом українські читачі матимуть змогу ознайомитися також із іншими його текстами, більш наближеними до поточного стану справ. Continue reading “Глобалізація – «монстр, що стирає ідентичності», або ні?”

«Просто переможи, малий!», або Ніяких гарантій на успіх

Рецензія на книгу Б. Горовіца «Безжальна правда про нещадний бізнес» (2015)

«Чергова книга чергового СЕОшника[1]», – подумає та частина читачів, котра цікавиться сучасною літературою про успіх та шляхи його досягнення в бізнесі. Справді, за останній десяток років з’явився такий собі тренд серед американських СЕО: видавати історії розвитку власних компаній з детальним описом проблем, шляхами їх подолання, інноваційними методами управління та смішними історіями, щоб не відходити від традиційного американського стилю створювати інтерактив усюди, де тільки можливо. Не знаю, чи існує хоча б один поважний СЕО, котрий не видав принаймні маленької брошурки з управлінськими порадами.

Continue reading “«Просто переможи, малий!», або Ніяких гарантій на успіх”

Гордість та упередження: дві помилки маркетологів

Есей-рецензія на книгу О. Злобіної та Л. Бевзенко «Образы успеха: опыт визуального исследования» (2012)

Спроба зазирнути до «лабораторії» маркетингових компаній відкриє величезний набір методик, за допомогою яких з року в рік збираються дані для корпоративних клієнтів. Поведінка індивіда як споживача потрапляє у фокус пошуку, мета якого – групування дій індивіда навколо спільних споживчих потреб. Що визначає споживчу поведінку людини? Чому вона купує нові ґаджети, а не квиток до оперного театру? Радше книгу, аніж одяг? Критеріями такого групування може слугувати низка чинників географічного, демографічного, соціально-економічного планів. Continue reading “Гордість та упередження: дві помилки маркетологів”