Соціологія: оскарження Просвітництва (фрагмент 1-го розділу)

До уваги пропонуємо фрагмент із книги Володимира Шелухіна “Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків” (2023).

Чому спроба оновити соціологічну теорію за рахунок економічної викликала наприкінці ХХ ст. значний спротив у фахових колах? Чому сучасні спроби альтернативного оновлення, такі ж проблемні, як і попередня – здійснена у рамках теорії раціонального вибору (ТРВ)? Соціологія та економіка зорієнтовані на відмінні епістемологічні принципи, коріння яких суттєво далі дисциплінарного періоду історії обох наук. У книзі проблематизований зв’язок соціології та Просвітництва й проаналізовані романтичні витоки соціологічного теоретизування. Автор доводить, що розходження між соціологією та економікою лише на позір методологічні, а в змісті й далі продовжують епістемологічну полеміку між просвітницьким та романтичним поглядом на соціальну реальність.

До уваги пропонуємо фрагмент із книги Володимира Шелухіна “Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків” (2023).

Чому спроба оновити соціологічну теорію за рахунок економічної викликала наприкінці ХХ ст. значний спротив у фахових колах? Чому сучасні спроби альтернативного оновлення, такі ж проблемні, як і попередня – здійснена у рамках теорії раціонального вибору (ТРВ)? Соціологія та економіка зорієнтовані на відмінні епістемологічні принципи, коріння яких суттєво далі дисциплінарного періоду історії обох наук. У книзі проблематизований зв’язок соціології та Просвітництва й проаналізовані романтичні витоки соціологічного теоретизування. Автор доводить, що розходження між соціологією та економікою лише на позір методологічні, а в змісті й далі продовжують епістемологічну полеміку між просвітницьким та романтичним поглядом на соціальну реальність. Реакція на привнесення економічних пояснень у соціологію – т. з. «аналітична соціологія», пориває із фундаментальними підставами своєї дисципліни не менше за ТРВ. Чи знайдеться у цьому місце для орієнтирів, сформованих романтичними інтелектуальними стимулами? Соціологія дрейфує у сторону механіцизму, альтернативою якому була останні двісті років. Додатково до книги включені авторський есей про принципи роботи із теоретичними текстами («критична поетика» соціології) та перші українські переклади праць Дж. С. Колмена та Нобелівського лауреата з економіки Дж. Стіґлера, що прояснюють зміст «економічного імперіалізму» у соціально-поведінкових науках. Для соціологів, економістів, політологів, які зацікавлені пізнавальними підставами своїх наук, а також істориків ідей та філософів-епістемологів.    

У фрагменті першого розділу автор переосмислює ключовий сюжет в історії соціології – її просвітницьку ґенезу й доводить, всупереч класичному погляду, що постання соціології було тісно пов’язано із романтизмом.

Продовжити читання “Соціологія: оскарження Просвітництва (фрагмент 1-го розділу)”

Ольга Куценко: Майбутнє соціології у світлі ХІХ Світового конгресу соціологів

В українських медіа, політиці та публічному дискурсі соціологію переважно згадують у зв’язку з черговими політичними виборами. На жаль, з цим пов’язаний і поширений в масовій свідомості образ соціолога як «людини з анкетою», що проводить опитування та продукує описи того, як змінюються настрої різних прошарків населення і як розподіляється між групами потенційних виборців підтримка конкретних політиків. Ширма такого образу приховує і спотворює продуковані світовою та українською соціологією принципово інші результати і можливості щодо «розчаклування» павутини соціальних відносин, діагностики стану суспільства та його інститутів, оцінки ризиків (не)схвалення певних політичних рішень, розуміння поведінки людей, напрямів і бар’єрів суспільних змін та їх соціальних наслідків. Що ж пропонує сучасна світова соціологія інтелектуалам, політикам і суспільствам?

Від редакції: пропонуємо Вашій увазі передрук ґрунтовної доповіді відомої української соціологині проф. Ольги Куценко за результатами ХІХ конгресу Міжнародної соціологічної асоціації в Торонто (Канада). Матеріал, що опублікований нижче, вперше представлений у межах соціологічних читань пам’яті Наталі Паніної в Інституті соціології НАН України 10 грудня 2018 року. Узагальнення, вміщені у ньому, стосуються стратегічних напрямків поступу соціологічного теоретизування й зберігають свою актуальність досі.

В українських медіа, політиці та публічному дискурсі соціологію переважно згадують у зв’язку з черговими політичними виборами. На жаль, з цим пов’язаний і поширений в масовій свідомості образ соціолога як «людини з анкетою», що проводить опитування та продукує описи того, як змінюються настрої різних прошарків населення і як розподіляється між групами потенційних виборців підтримка конкретних політиків. Ширма такого образу приховує і спотворює продуковані світовою та українською соціологією принципово інші результати і можливості щодо «розчаклування» павутини соціальних відносин, діагностики стану суспільства та його інститутів, оцінки ризиків (не)схвалення певних політичних рішень, розуміння поведінки людей, напрямів і бар’єрів суспільних змін та їх соціальних наслідків.

Продовжити читання “Ольга Куценко: Майбутнє соціології у світлі ХІХ Світового конгресу соціологів”

Як знайти роботу і не загубити професію: репортаж і кілька думок

Якщо вища освіта забезпечуватиме якісну міждисципланірну базу та розвиток так званих soft skills, це надаватиме людині більше простору для трансформації «верхівки» своїх знань та робитиме її значно вільнішою у прийнятті рішень.

Наприкінці цієї весни ми, тобто «СВОЄ», відвідали фінал конкурсу студентських наукових робіт із маркетингу «SMART START». Вже кілька років поспіль компанія TNS Україна проводить його в пам’ять Ігоря Ткаченка, даючи студентам можливість здійснити апробацію академічних здобутків у реальному полі та «включитися» в професійне середовище. Продовжити читання “Як знайти роботу і не загубити професію: репортаж і кілька думок”

Студенти радять, як не згаяти час в університеті

10 травня в КНУ ім. Тараса Шевченка відбулися студентські обговорення про те, як використовувати можливості під час навчання, щоб це вплинуло на майбутній професійний розвиток.

8
10 травня в КНУ ім. Тараса Шевченка відбулися студентські обговорення про те, як використовувати можливості під час навчання, щоб це вплинуло на майбутній професійний розвиток.

Обговорення модерував оcвітній аналітик CEDOS Єгор Стадний. Спікери обговорень, студенти КНУ ім. Т. Шевченка та Києво-Могилянської академії, жваво представили свої позиції щодо можливості суміщати роботу та навчання, доцільності вступу в магістратуру, вибору дисциплін та студентського активізму поза навчальним планом.

Продовжити читання “Студенти радять, як не згаяти час в університеті”

СВОЄ у KMBS: “Соціологія, бізнес, політика: третій зайвий?”

Презентація часопису СВОЄ: “Соціологія за межами університету” №4, 2015 – Відео

12985341_1078242078881562_2447115681625063033_n

Чи існує соціологія поза університетом? Чому більшість випускників соціологічних програм працюють у маркетингу та жодним чином не залучені до роботи в державних органах? Що такого особливого вони вміють, а чого – ні? І загалом, (дуже секретна інформація) чи правда, що соціологія – це не опитування громадської думки? Про це редактори, автори та читачі часопису поговорили 14.04.2016. у Києво-Могилянській Бізнес Школі.