Соціологія: оскарження Просвітництва (фрагмент 1-го розділу)

До уваги пропонуємо фрагмент із книги Володимира Шелухіна “Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків” (2023).

Чому спроба оновити соціологічну теорію за рахунок економічної викликала наприкінці ХХ ст. значний спротив у фахових колах? Чому сучасні спроби альтернативного оновлення, такі ж проблемні, як і попередня – здійснена у рамках теорії раціонального вибору (ТРВ)? Соціологія та економіка зорієнтовані на відмінні епістемологічні принципи, коріння яких суттєво далі дисциплінарного періоду історії обох наук. У книзі проблематизований зв’язок соціології та Просвітництва й проаналізовані романтичні витоки соціологічного теоретизування. Автор доводить, що розходження між соціологією та економікою лише на позір методологічні, а в змісті й далі продовжують епістемологічну полеміку між просвітницьким та романтичним поглядом на соціальну реальність. Реакція на привнесення економічних пояснень у соціологію – т. з. «аналітична соціологія», пориває із фундаментальними підставами своєї дисципліни не менше за ТРВ. Чи знайдеться у цьому місце для орієнтирів, сформованих романтичними інтелектуальними стимулами? Соціологія дрейфує у сторону механіцизму, альтернативою якому була останні двісті років. Додатково до книги включені авторський есей про принципи роботи із теоретичними текстами («критична поетика» соціології) та перші українські переклади праць Дж. С. Колмена та Нобелівського лауреата з економіки Дж. Стіґлера, що прояснюють зміст «економічного імперіалізму» у соціально-поведінкових науках. Для соціологів, економістів, політологів, які зацікавлені пізнавальними підставами своїх наук, а також істориків ідей та філософів-епістемологів.    

У фрагменті першого розділу автор переосмислює ключовий сюжет в історії соціології – її просвітницьку ґенезу й доводить, всупереч класичному погляду, що постання соціології було тісно пов’язано із романтизмом.

Марк Гарісон: Життя та смерть радянської економіки 1917-1991 роки

VoxEU

Ця стаття вперше оприлюднена як колонка на порталі www.VoxEU.org

Переклад публікується з дозволу редакції та автора

Російська радянська ера була відзначена не так економічним піднесенням чи людським розвитком, як використанням економіки для побудови державної могутності. До століття більшовицького перевороту 1917 р., ця колонка демонструє чому попри жіночу освіту та зменшення дитячої смертності, що поліпшило можливості для багатьох громадян, радянська Росія була жорстким середовищем нерівності в якому народжувалися, жили та старіли. Радянська економіка була продуктом ери масового виробництва та масових армій. Та ера минула, однак ідея радянської економіки живе, живлячись ностальгією та націоналізмом.  

Пітер Кауфман: «Кохання – це соціальне явище»

Коли я був маленьким, у моїх батьків була книга, котру я постійно гортав, що називалася «Кохання – це йти, тримаючись за руки». Книга була написана ілюстратором журналу «Peanuts» Чарльзом Шульцом, і на кожній сторінці була картинка з Чарлі Брауном, Снупі, Люсі й багатьма іншими, хто розповідав, що таке кохання: «Кохання – це коли не хочеш казати прощавай», «Кохання – це гуляти разом під дощем», «Кохання – це дати йому перемогти, знаючи що ти могла б бути першою», «Кохання – це цілий світ» (зважте, що йдеться про 60-ті роки!). Хоча я і не зазирав у ту книгу вже багато років, я абсолютно переконаний, що там не було сторінки, де говорилося б, що кохання – це соціальне явище.

Вілаянур Рамачандран “Самосвідомість: останній рубіж”

Оригінальна версія есею побачила світ
на інтернет-сторінці електронного
часопису «Edge»

Однією з останніх проблем, які залишаються не розв’язаними в науці, є загадка людської свідомості. Людський мозок – просто грудка желе всередині вашої черепної коробки – може міркувати над широтою міжзоряного простору та оперувати такими поняттями, як нуль і нескінченність. Навіть більш дивовижним є те, що він може порушувати питання про сенс власного існування. «Хто я?» – мабуть, найосновніше з усіх питань.

Дона Гарвей: “Переосмислюючи спорідненість: крок із антропоцену в ктулуцен”

Редакція висловлює вдячність
Доні Гарвей за згоду опублікувати
цей текст на сторінках часопису *

Читайте також передмову
до тексту від перекладача

Нема ніяких сумнівів у тому, що антропогенні процеси спричиняли планетарні наслідки у своїй інтер/інтра-акції[1] з іншими процесами та видами відтоді, як наш біологічний вид став помітним (тобто протягом останніх кількох десятків тисяч років); а особливо відтоді, як агрокультура досягла великих масштабів (протягом останніх кількох тисяч років). Звісно, від самого початку найзначнішими тераформаторами** (та реформаторами) були й залишаються бактерії та їхні родичі, котрі виконують свою роботу в безлічі інших інтер/інтра-акцій (зокрема з людьми та їхніми практиками, технологіями й усім іншим). Ще за мільйони років до виникнення людської агрокультури обличчя планети змінилося через поширення насіннєвих рослин, після чого відбулося багато інших революційних еволюційних екологічних історичних процесів.

Роджерс Брубейкер: Мова, релігія та політика відмінностей

Редакція висловлює вдячність пану
Брубейкеру за згоду опублікувати
цей текст на сторінках часопису [1]

Я був глибоко зворушений запрошенням прочитати лекцію на честь Ернеста Ґелнера. Ми з Ґелнером не були добрими знайомими, але я не без задоволення й користі читав і викладав його праці протягом чверті століття. Ґелнер був глибоким мислителем і серйозним дослідником не лише націоналізму, але й Модерну та ісламського світу.

Джон Урі: Мобільність майбутнього, або Чи є життя після автівок?

Джон Урі (1946-2016)

Текст публікується з дозволу автора^[1].

Протягом ХХ століття автомобільна індустрія була вкрай прив’язаною водночас до економіки та до панівних форм соціального життя. Очікувалося, що ця індустрія буде й надалі безперешкодно розростатися і що ці процеси – незворотні.

Авінаш Каушик: Цифровий маркетинг і аналітика: п’ять смертельних міфів розвінчано!

Авінаш Каушик – провідний світовий експерт у сфері веб-аналітики та «євангеліст цифрового маркетингу» від компанії Google. Є співзасновником освітнього онлайн-ресурсу Market Motive, де викладаються спеціалізовані курси з ряду маркетингових дисциплін. Відомий блогер, автор таких бестселерів, як «Веб-аналітика 2.0» та «Веб-аналітика: по годині щодня». Часопис «СВОЄ» представляє вам перший переклад Каушика українською мовою.

Іван Селені: Потрійна криза соціології

Іван Селені (нар. 1938) – угорсько-американський соціолог, почесний професор та декан факультету соціальних наук Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі. Автор спеціалізується на проблематиці глобальних нерівностей, постсоціалістичних трансформацій в країнах Східної Європи та проблемах сучасного капіталізму.

Текст публікується з дозволу автора[1]

Елвін Гоулднер опублікував «Прийдешню кризу західної соціології» рівно 45 років тому, у 1970. Як і більшість великих теорій, вона була совою Мінерви, що прийшла із сутінками. Гоулднер передбачав падіння парсоніанського (квазі-)позитивістського функціоналізму та піднесення більш рефлексивної соціології. Справді, після 1970 року парсоніанство вмерло, й соціологія вступила у свою найбільш хвилюючу епоху.

“Religion is back in…”: інтерв’ю з Роберто Каталано

Ми входимо в просторий конференц-зал, з вікон якого відкривається чудовий краєвид на Карпатські гори. Так трапилось, що із професором ми познайомились саме в цьому мальовничому місці, де проходила наша літня школа “Будування миру та соціальної справедливості” організована Українською Соціальною Академією. В приміщені, де ще кілька годин тому люди дискутували, люди мріяли і люди творили, на разі тихо і лише ручки та маркери учасників на столах разом із розписаним папером та абияк розставленими стільцями підкреслювали, так добре відчутну тут протягом цілого дня, творчу атмосферу приємного хаосу дійства. Професор одразу формує позитивне враження про себе як дуже легкого і доступного у спілкуванні сеньйора. Він часто посміхається і своїм поглядом демонструє повну відкритість та задоволення від того, що відбувається. Розмова проходить м’яко та розважливо. Помітним є те, що для професора подібне студентське інтерв’ю є неабияким виявом поваги до його персони в країні, в якій за все своє довге життя він перебуває вперше.