Соціологія: оскарження Просвітництва (фрагмент 1-го розділу)

До уваги пропонуємо фрагмент із книги Володимира Шелухіна “Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків” (2023).

Чому спроба оновити соціологічну теорію за рахунок економічної викликала наприкінці ХХ ст. значний спротив у фахових колах? Чому сучасні спроби альтернативного оновлення, такі ж проблемні, як і попередня – здійснена у рамках теорії раціонального вибору (ТРВ)? Соціологія та економіка зорієнтовані на відмінні епістемологічні принципи, коріння яких суттєво далі дисциплінарного періоду історії обох наук. У книзі проблематизований зв’язок соціології та Просвітництва й проаналізовані романтичні витоки соціологічного теоретизування. Автор доводить, що розходження між соціологією та економікою лише на позір методологічні, а в змісті й далі продовжують епістемологічну полеміку між просвітницьким та романтичним поглядом на соціальну реальність. Реакція на привнесення економічних пояснень у соціологію – т. з. «аналітична соціологія», пориває із фундаментальними підставами своєї дисципліни не менше за ТРВ. Чи знайдеться у цьому місце для орієнтирів, сформованих романтичними інтелектуальними стимулами? Соціологія дрейфує у сторону механіцизму, альтернативою якому була останні двісті років. Додатково до книги включені авторський есей про принципи роботи із теоретичними текстами («критична поетика» соціології) та перші українські переклади праць Дж. С. Колмена та Нобелівського лауреата з економіки Дж. Стіґлера, що прояснюють зміст «економічного імперіалізму» у соціально-поведінкових науках. Для соціологів, економістів, політологів, які зацікавлені пізнавальними підставами своїх наук, а також істориків ідей та філософів-епістемологів.    

У фрагменті першого розділу автор переосмислює ключовий сюжет в історії соціології – її просвітницьку ґенезу й доводить, всупереч класичному погляду, що постання соціології було тісно пов’язано із романтизмом.

Ян Недервеєн Пітерзе: Багатополярна глобалізація. Розділ 1. На шляху в багатополярний світ.

«Lenovo» придбало комп’ютерний підрозділ «IBM», «Geely» купила «Volvo», «Tata Motors» купила «Jaguar» і «Land Rover», «Mittal» купила «Corus» та інших виробників сталі, бразильські компанії купили «Burger King» та «Anheuser Busch» (виробника відомого на всю Америку пива «Budweiser»; а в 2004 році бельгійська компанія «Interbrew» злилася із бразильською компанією «AmBev», утворивши найбільшу пивоварну компанію світу – «InBev»), «Qatar Holdings» придбала «Harrods», катарські та дубайські інвестиційні компанії скупили 48 % цінних паперів на Лондонській фондовій біржі, суверенні фонди розвиткових країн інвестують великі кошти в західні фінансові компанії. Якщо говорити про ринки товарів розкоші, то азійські доми моди поскуповували західні компанії, як, наприклад, «S. C. Fang» із Гонконгу придбала «Pringle of Scotland». Китай володіє 69 % грецького порту Пірей, а компанія «ChemChina» купила «Pirelli» і має намір купити швейцарську фірму «Syngenta». Тим часом інша китайська компанія домовляється про купівлю німецького виробника напівпровідників «Aixtron».

Рецензія на книгу Сета Годіна «Всі ми трохи дивакуваті»

– А де я можу знайти кого-небудь нормального?
– Ніде, — відповів Кіт, — нормальних не буває.
Адже всі такі різні і несхожі. І це, по-моєму, нормально.
Л. Керрол «Аліса в Країні Чудес»

Сет Годін — лисий дивак «бестселерист», який написав низку класних книг, які приємно та цікаво читати. Основний його плюс — вміння повторювати загальну думку, але різноманітними прикладами. Такою й стала його наступна книга — «Всі ми трохи дивакуваті». Вона наповнена прикладами того — як бути диваком серед диваків, щоб це було вигідно для тебе. Головне правило дивакуватої дії — як закликає Сет — «бути собою». Й це слушна думка — ми всі неповторні особистості, які неповторно впливають на життя інших особистостей. Як тлумачать великі інтернет-цитати, які приписують або Омару Хаяму, Джоні Деппу, або Джейсону Стетхему — «У всіх є якісь дивацтва. Якщо у тебе немає дивацтв, ти дивний». Сет зазначає, що «інакшість зараз — нова норма». З цією думкою важко не погодитись, адже зростання різноманіття людських спільнот, трансформації субкультур та цінностей — неймовірно прискорюються, і встигнути за спогляданням всіх цих змін — іноді не вистачає сил та можливостей.

Редакційна колонка: Перший оновлений випуск

У передньому слові зазвичай викладають маніфест. На обкладинці цього числа – робота із серії «Проект Утвердження Нового» (абревіація «Проун»), авангардистський експеримент Єля Лисицького із простором та формами. Подібним чином утвердити нове у просторі соціогуманітарної думки прагне часопис «СВОЄ».