Дитина, дівчина та мавпа (Анімалістична метафорика у мові закоханих і у “дитячій мові”)

Багато речей у мові здаються нам самоочевидними. Наприклад, “носик” чайника, “ручка” дверей чи “вікно” браузера. Одними з таких самоочевидних тропів є порівняння закоханих із тваринами – “зайчики”, “котики”, “ведмедики” й інші тваринки та твариночки. Анімалістичні метафори у “дитячій мові”[1] також є самоочевидними: ми звикли, що “кролики” та “рибки” – це не лише коханці, а й діти, а також, звісно, домашні улюбленці.

Continue reading “Дитина, дівчина та мавпа (Анімалістична метафорика у мові закоханих і у “дитячій мові”)”

Advertisements