9 листопада на факультеті соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася презентація дослідження «Постімперські сліди в політичній культурі українського суспільства (європейські порівняння)», презентоване Ольгою Куценко – професоркою факультету соціології, завідувачкою кафедри соціальних структур та соціальних відносин.
Імперська динаміка зазнала довгої історичної еволюції у Європі, котра значною мірою була обумовлена тими зразками, що їх заклали два середньовічних утворення: Священна Римська та Оттоманська імперії. Правонаступницями першої стали Австрійська та Німецька, а другої – почасти Російська. Станом на ХІХ ст. території країн Центральної та Східної Європи були поділені між ними. Ключове припущення дослідження спиралося на логіку path dependence і стверджувало залежність поточного суспільного розвитку від історичного «спадку» минулої епохи затіненої імперіалізмом, який є не лише політичним, але й культурним явищем, тож оцінити його вплив пропонувалося через цінності значущі для більшої частини суспільства. Адже цінності – ядро культури, у дослідженні вони аналізувалися через 6 параметрів:
- авторитарні установки (підтримку авторитарного порядку, управління країною сильним лідером);
- демократичні установки (на противагу першій – підтримка демократичного порядку);
- національна ідентичність (гордість за свою країну, інтенсивності самоідентифікації з країною);
- релігійність (віра й частота здійснення релігійних відправ);
- соціальна довіра (довіра до людей);
- соціальна активність (участь у добровільних організаціях і волонтерство).
Використовуючи дані Європейського дослідження цінностей, було виділено чотири регіони, які в минулому були центрами могутніх імперських утворень:
- «німецький»;
- «австрійський»;
- «російський»;
- «турецький».
Карикатура на імперські амбіції 1885 року
Спираючись на виділені параметри, була виявлена структура із 7 кластерів 22 країн, які виявилися згруповані у два макрокластери: «німецько-австрійський» і «російсько-турецький»:
Макрокластер I
- Німеччина, Чехія, Естонія
- Австрія, Словенія, Албанія
- Угорщина, Польща, Словаччина, Хорватія
Макрокластер II
- Туреччина, Румунія, Молдова, західна Україна
- Боснія, південно-східна Україна, Литва
- Росія, Білорусія, Латвія, центральна Україна
- Болгарія, Сербія, Македонія.
Вся територія України закріпилася за останнім макрокластером, причому, несподівано три регіони, опинилися у трьох різних кластерах:
- Західна Україна (несподівана схожість з Туреччиною, Румунією та Молдовою) – найбільш релігійний, з найнижчим рівне довіри.
- Центральна Україна (схожість із Росією, Білорусією та Латвією)
- Південно-Східна Україна (зв’язок з Боснією і Герцеговиною, та Литвою)
Загалом, найменш демократичними серед проаналізованих країн виявилися центральна і південно-східна Україна, Росія і Латвія. Цікавим було те, що у постімперських центрах – більш виразна національна ідентичність (гордість), тоді як на периферійних територіях більш висока авторитарність і релігійність. Аналіз показав значні відмінності між 2 постімперськими кластерами згідно з 6-ма параметрами «імперського сліду».
Для групи постсоціалістичних країн першого макрокластера характерна схильність в установках на соціальний порядок.
Простір колишніх Російської та Оттоманської імперій в цілому є більш авторитарним, релігійним і менш соціально активним. Якщо постімперські центри порівнювати між собою, то у Туреччині більш виразні демократичні установки, тоді як Росія – менш демократична проте з вищим рівнем національної гордості.
Водночас, дослідження засвідчило деякі проблемні аспекти поєднання логіки path dependence та кластерного аналізу в концепції постімперських слідів. Наприклад, як пояснити спільну кластеризацію Литви, південно-східної України та Боснії і Герцеговини? Це сталося внаслідок статистичного збігу чи за цим стоїть причинна залежність, яка не описана концепцією? Якщо друге, то чи ця залежність описується саме «імперським слідом», а не іншими явищами?
Отже, результати дослідження були дещо несподіваними. Лекторка зазначила, що «цінності, моделі поведінки утворюють структури довгої тривалості». Лишається відкритим питання, яке намагалася обговорити аудиторія: чи можливо відійти від імперіалізму? Наскільки відкритий «коридор можливостей» для України?
На ці питання, вочевидь, в українських реаліях доведеться давати відповіді не лише теоретично.
Христина Савчук, спеціально для часопису «СВОЄ»
Всеукраїнський соціологічний часопиc "СВОЄ" 