(НЕ)ідентичні окупації: що може розповісти Twitter про Донбас і Крим

Комунікація знаходиться поза інституційним контролем з боку держав та розвивається незалежно від них. Через це можливим є використання стратегії реінтеграції окупованих територій через більш активну комунікацію у соціальних мережах.

Advertisements

Розвиток комунікацій, поширення інтернет-покриття сприяє тому, що все більше інформації про населення соціологи можуть здобувати, не виходячи за межі свого робочого кабінету. Насамперед тут ідеться про технології Big Data (великих даних). Дедалі частіше звучать думки, що у соціолога тепер немає потреби вриватися в особисте життя громадян, адже шалене збільшення кількості оцифрованої інформації призвело до того, що «приватності більше не існує».

Особливо зникнення приватності помітне у соціальних мережах, де більшість людей абсолютно добровільно і з великою охотою викладає масу інформації про себе. Цю інформацію у корисних для суспільства цілях можуть використовувати соціологи. Циркуляція інформації в соціальних мережах відрізняється від поширення інформації через телебачення, адже користувачі можуть фільтрувати її, самі генерувати, тоді як перегляд телебачення є фактично пасивним сприйняттям контенту з боку глядачів.

Уже зараз соціальні мережі та масиви даних із соціальних мереж називають інструментом прогнозування та оперативної соціології. Але в той же час дані з соцмереж є цікавими для вивчення самоідентифікації. Традиційно створення профілю в соціальних мережах супроводжується і вказівкою своєї батьківщини чи місця проживання. Самоідентифікація – поняття, яке важко операціоналізувати; у нашому дослідженні ми під нею розуміли вказівку місця проживання у профілі.

Шалене збільшення кількості оцифрованої інформації призвело до того, що «приватності більше не існує».

Ми вирішили дослідити користувачів із окупованих українських територій на предмет того, як вони позначають свою батьківщину. Найзручніше це було робити з даними Twitter, які технічно є найбільш придатними для викачки і подальшої обробки. Багато в чому це зумовлено тим, що для Twitter характерні маленькі текстові повідомлення, які доволі легко читаються. У Twitter структура мережі не така розгалужена, як у Facebook чи ВКонтакте. Користувачі з окупованих територій виявлялися через наявність геолокації у їхніх повідомленнях. Варто зауважити, що аудиторія Twitter має свої особливості: ним користуються переважно молоді жителі великих міст. Також Twitter більш популярний серед жінок, ніж серед чоловіків. Отже, у вибірках, які досліджувалися, представлена здебільшого молодь.

graph1
Наявність ідентифікації користувачів з країною, регіоном і містом
graph2
Ідентифікація користувачів з країною

Було проведено контент-аналіз Twitter-повідомлень із окупованих територій на предмет їхньої географічної самоідентифікації (дані за другу половину січня 2016 року). Тобто вивчалося, яким чином позначають місце свого перебування Twitter-користувачі з цих регіонів. Позначати своє розташування можна різними способами. Можна писати, що проживаєш у певному населеному пункті. У той же час можна зазначати свій регіон проживання чи країну.

Для обох окупованих районів характерно те, що найчастіше зазначають саме населений пункт проживання. Із загального масиву даних: 237 твітів (було обрано ті повідомлення, де користувачі вказували своє місцезнаходження), у 89,5 % випадків користувачі вказували населений пункт свого перебування. Особливо це характерно для Донбасу, де з 357 випадків у 336 вказано саме населений пункт. У цей же час у Криму користувачі значно частіше вказують саме регіон свого проживання – Крим – для свого місцезнаходження. Це спостерігається у 51 % випадків. На Донбасі регіон вказується рідше – у 25 % випадків. При цьому лише один користувач вказав, що є жителем Донбасу, а не Донецької чи Луганської області.

Дуже цікавою є ситуація з визначенням країни свого проживання. На Донбасі ситуація, попри війну, більш однозначна. У 33 випадках із 86 користувачі вказали свою країну. При цьому у 30 випадках вказано було Україну і лише в 3 – «ДНР» чи «Новоросію».

У Криму користувачі значно частіше вказують саме регіон свого проживання.

У Криму ситуація з ідентифікацією своєї країни складніша. Країну тут вказують рідше – тільки у 23 % обстежених випадків (у 35 повідомленнях). У 25 повідомленнях країною вказується Росія, у 10 – Україна. Загалом логічною виглядає частіша ідентифікація свого місця положення як Росії, оскільки Росія офіційно заявляє, що Крим – її територія. Однак жителі це зрідка вказують у своїх повідомленнях, надаючи перевагу вказуванню саме свого регіону проживання – Криму.

Також не дивною є перевага ідентифікації місця перебування як України на Донбасі. Хоч ці території контролюються так званими «ДНР» і «ЛНР», ці два квазі-державних утворення на офіційному рівні заявляють про своє бажання бути частиною України, хоч уже як федерації. Можна припустити, що така поведінка керівників означених утворень призводить до того, що жителі Донбасу продовжують асоціювати себе з Україною.

На цьому дослідження не припинилося. Цікавим було дослідити, як співвідноситься така самоідентифікація користувачів із окупованих територій з їхньою поведінкою у Twitter. Ми з’ясували, з яких країн користувачі читають і які користувачі читають їх. Також було досліджено, користувачі з яких територій найчастіше ретвітять повідомлення жителів окупованих регіонів. Було виявлено, що хоч ідентифікація з Україною (особливо в окупованих районах Донецької та Луганської областей – ОРДЛО) є помітною, але в цілому регіони комунікативно ближчі до Росії, оскільки читають назагал російських користувачів.

Жителі Донбасу продовжують асоціювати себе з Україною.

twitter1
Інтенсивність обміну повідомленнями (ретвітами) між окупованими територіями та Україною і Росією
twitter2
Iнтенсивність обміну повідомленнями (ретвітами) між Україною та окупованими територіями і Росією

Хоч ідентифікація з Україною (особливо в ОРДЛО) є помітною, але в цілому регіони комунікативно ближчі до Росії, оскільки читають назагал російських користувачів.

Ситуація з поширенням повідомлень трохи інакша: повідомлення жителів ОРДЛО частіше ретвітять жителі України, а Криму – Росії. Останнє може бути свідченням того, що за час окупації Крим уже комунікативно інтегрувався з Росією. З іншого боку, це може бути й наслідком російської державної пропаганди, яка активно підтримує у населення Росії підвищений інтерес до Криму, що в свою чергу може призвести до збільшення числа ретвітів із Росії. Однозначно стверджувати неможливо, оскільки ми не маємо аналогічних даних, за якими могли б порівняти колишню ситуацію в Криму з нинішньою. З наявних даних ми не можемо встановити, чи комунікативні мережі у Twitter є відтворенням реальних комунікативних мереж, чи вони становлять собою окрему реальність.

Цілком реально, що входження до російського комунікативного простору у Криму відбулося раніше, ніж входження територіальне. Якщо ця гіпотеза підтвердиться, то будуть вагомі причини стверджувати, що військовій агресії передувала комунікативна експансія. Хоча повідомлення кримчан достатньо часто поширюються українцями, що залишає сильну надію на повернення в український комунікативний простір (якщо, звісно, Крим входив раніше до нього).

Повідомлення жителів ОРДЛО частіше ретвітять жителі України, а Криму – Росії.

Ситуація на Донбасі дещо відрізняється. Масив даних тут менший, і тому вірити у достовірність даних важче. Перевагу ретвітів в Україні можна пояснити не тільки проукраїнською позицією частини жителів Донбасу, а й наявністю збройних сил, волонтерів і журналістів у тих районах, які постійно комунікують із рідними.

Як бачимо, контакти з росіянами є частими, що несе загрозу інтеграції Донбасу у майбутньому до російського комунікативного простору. Комунікація з жителями неокупованої території України, можливо, також спричинена великою кількістю переселенців із Донбасу в інших регіонах України. З Криму переселенців значно менше, оскільки там немає військових дій, які б несли загрозу для життя.

Більш сильна комунікація з Україною на Донбасі виглядає логічною, якщо проаналізувати політику військово-політичних утворень на Донбасі, яка спрямована не на вихід зі складу України, а, навпаки, на повернення, щоправда на нових, вигідних для регіону умовах.

Комунікативний простір окупованих територій справді відрізняється від того, що існує в іншій частині України. На решті території країни обмін твітами відбувається в основному між українськими користувачами (74 % повідомлень, а з урахуванням Криму і Донбасу – 81 %). Тут дані згруповані лише по найбільш помітних проявах переваги російського інформпростору в регіоні. Оцінку статистичної значущості результатів в умовах слабкого відтворення структури населення в Twitter дати важко.

Більш сильна комунікація з Україною на Донбасі виглядає логічною, якщо проаналізувати політику військово-політичних утворень на Донбасі.

twitter5
Підписники користувачів з окупованих територій
twitter4
Підписки користувачів з окупованих територій

На решті території країни обмін твітами відбувається в основному між українськими користувачами.

З неагрегованих даних тенденція панування російського інформпростору є помітною. Тенденції в Криму є подібними до тенденцій на окупованому Донбасі. Отже, територіальна самоідентифікація у користувачів Twitter з Донбасу і Криму має свої особливості. Для кримчан більш характерна асоціація себе з регіоном. Хоча на обох територіях найчастіше індивіди у першу чергу асоціюють себе з населеним пунктом проживання. Крим схильний до комунікативної єдності з Росією. Водночас Донбас комунікативно перебуває в рамках України, хоча ухил у сторону Росії тут також має місце. Особливо ми це помітили на другому етапі дослідження.

twitter5
Загальна сума підписок і підписників користувачів з України

Результати дослідження дають емпіричну базу для побудови багатьох теорій. Зокрема можна припустити, що комунікація знаходиться поза інституційним контролем з боку держав (чи то Україна, чи то Росія, чи то квазідержавні утворення) та розвивається незалежно від них. Через це можливим є використання стратегії реінтеграції окупованих територій через більш активну комунікацію у соціальних мережах. Також ці дані можуть слугувати хорошим індикатором того, наскільки певні українські території є схильними до реінтеграції. Зараз однозначно можна стверджувати тільки те, що потенціал використання даних із соціальних мереж у вивченні ідентичності та комунікативних просторів ще потрібно осягнути.

Роман Кириченко
КНУ імені Тараса Шевченка

Автор: Всеукраїнський часопис "СВОЄ"

Всеукраїнський соціологічний часопис «СВОЄ» — це незалежне періодичне видання, що ставить собі за мету розширювати та доповнювати комунікацію всередині української соціологічної спільноти альтернативними пошуками та обговоренням актуальних проблем у контексті існуючих суспільних викликів. Часопис готується зусиллями ініціативної групи молодих соціологів і працює на некомерційних засадах, виходячи чотири рази на рік у електронному та друкованому вигляді.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s