Як знайти роботу і не загубити професію: репортаж і кілька думок

Якщо вища освіта забезпечуватиме якісну міждисципланірну базу та розвиток так званих soft skills, це надаватиме людині більше простору для трансформації «верхівки» своїх знань та робитиме її значно вільнішою у прийнятті рішень.

Advertisements

Наприкінці цієї весни ми, тобто «СВОЄ», відвідали фінал конкурсу студентських наукових робіт із маркетингу «SMART START». Вже кілька років поспіль компанія TNS Україна проводить його в пам’ять Ігоря Ткаченка, даючи студентам можливість здійснити апробацію академічних здобутків у реальному полі та «включитися» в професійне середовище. Серед 35 робіт, що отримала комісія, автори та авторки шістьох досліджень мали можливість особисто презентувати результати своєї праці. І хоча організатори й акцентували підвищення загального рівня цьогорічних робіт та звернули увагу на неординарність обраних учасниками тем, але основний критерій відбору переможців залишався незмінним – глибина та ґрунтовність проведеного аналізу. З приємністю зазначаємо, що відповідність усім вимогам на високому рівні продемонстрував наш постійний автор Роман Кириченко, отримавши в підсумку перше переможне місце. Детальніше з його дослідженням можна ознайомитися у авторській статті в цьому номері часопису.

Під час невеличкої перерви перед оголошенням результатів, поки всі подумки ієрархізували фіналістів, ми вихопили кілька хвилин відвертої бесіди з генеральним директором TNS Україна – Миколою Чуріловим. Пан Чурілов поділився з нами враженнями щодо представлених на конкурсі досліджень та сучасної ситуації в академічному середовищі. Попри високу оцінку цьогорічних учасників, пролунала думка щодо деградації соціологічної освіти в Україні.

Нам стало цікаво, на які міркування про академічну соціологію наштовхують маркетологів-практиків представлені конкурсні роботи. Це питання отримало найемоційніший відгук та було відзначене найкрасномовнішими метафорами. Сила сказаного не підвладна передачі друкованим словом, тому ми полишимо їх у першопочатковій формі, не відриваючи від контексту самої події. На думку пана Чурілова, сутність ситуації зі студентською підготовкою найбільш влучно описує вислів «Аби здихатись!». Саме так він охарактеризував значну частину студентських робіт та сумнівних за своєю якістю викладацьких рецензій. На його думку, причиною такої халтури є те, що наукові керівники займають доволі відсторонену позицію щодо самостійної роботи студента. При тому, що на початковому етапі студент схожий на судно, що входить у фарватер і потребує досвідченого лоцмана: «Якщо нема викладача, що навчив би студента, що ось це важливо, ось цей момент ти не охопив, тут треба було б поглибити аналіз, а тут трохи розвернутися і так далі, то робота вийде беззмістовною».

kyrychenko
Роман Кириченко під час виступу на на конкурсі “SMART START” від TNS Україна

На підтримку цієї позиції Наталія Нікітенко (директор з планування та аналізу комерційної інформації у TNS) зазначила, що аморфне ставлення наукового керівника накладає свій відбиток на рівень студента. Зокрема, на думку пані Нікітенко, однією з причин дилетантства є відсутність у самих викладачів чіткого уявлення про те, як їхні знання та вміння працюють на реальних кейсах. А це не що інше, як відображення розриву між ринковими практиками та академічним середовищем. Ось рішення, яке пропонує пан Чурілов: «Я зробив би дуже просту річ: віддав викладачів на стажування у соціологічні компанії, котрі серйозно працюють на цьому ринку. Їм потрібно побачити, чим ми насправді займаємося, і тоді б вони втямили, які знання студентам потрібні, а які – ні».

Однією з причин дилетантства є відсутність у самих викладачів чіткого уявлення про те, як їхні знання та вміння працюють на реальних кейсах.

Освітянам і справді часто закидають відірваність від насущних проблем буденності й звинувачують у непристосованості до ринкових умов. Це формує дещо упереджене ставлення до вищої освіти, спотворюючи її призначення. Разом із тим,  варто спробувати відтінити цю солодку бунтарську риторику: «кидай універ, іди на роботу!». Для подібних реплік важко знайти кращий ґрунт, ніж юнацькі серця, сповнені жаги до заперечень усталеного. Скажімо, існує стереотип, що «університет має підготувати людину до виконання посадових обов’язків». Однак логіка функціонування ринку праці та логіка здобуття вищої освіти суттєво різняться. Це не означає, що взаємодія між ними є неможливою. Безперечно, освітні інституції повинні бути відкритими для трансформацій, але й суспільні очікування щодо них потребують конкретизації та переосмислення.

Дедалі більша кількість гібридних явищ та практик позбавляє сенсу вузьку спеціалізацію і висуває ряд вимог, виконання яких потребує підвищення адаптивних навичок. Так, якщо вища освіта забезпечуватиме якісну міждисципланірну базу та розвиток так званих soft skills, це надаватиме людині більше простору для трансформації «верхівки» своїх знань та робитиме її значно вільнішою у прийнятті рішень. У соціогуманітарній сфері часто трапляються спроби применшення значення теоретичної складової. Притягуючи знання різного ґатунку до єдиного знаменника, їм сміливо присуджують відповідне місце на шкалах корисності та прибутковості. Тому тут варто вести розмову про те, як змінити поточну риторику й пояснити молодому поколінню, що зона перетину теоретичного знання та емпіричних навичок – це зона синергії, а не протистояння.

Дедалі більша кількість гібридних явищ та практик позбавляє сенсу вузьку спеціалізацію і висуває ряд вимог, виконання яких потребує підвищення адаптивних навичок.

Знання повинні одночасно ставати більш універсальними і більш прикладними, тобто слугувати не просто для підвищення ефективності праці в конкретній сфері, але і для формування та впорядкування свого культурного й соціального капіталу з метою збереження конкурентної позиції у кризові моменти. Конкурси, воркшопи, стажування створюють базові умови для взаємодії представників  ринку праці з академічним середовищем. Такі заходи можна вважати актами раціонального альтруїзму з боку бізнесу, адже бенефіціарами врешті-решт є лише студенти, що отримують досвід та грошову винагороду. Метафорично зустріч роботодавця та студента можна назвати «мікелянджело момент». Центральний жест фрески – руки, що майже зустрічаються, між ними стається чудо, неосяжне для нашого зору. Меланхолійна поза Адама цілком передає стан студента, не певного у тому, що клунок академічних дисциплін, який зібрала Альма Матер, стане у пригоді.

smst1
Редактор часопису Володимир Шелухін презентує випуск про “Соціологію за межами університету” під час конкурсу.

У цьому контексті пригадується книга Еріка Герренкогла «How to hire A-players», що є популярним серед бізнес-лідерів посібником із пошуку ефективних працівників. Один із розділів свого бестселеру автор присвятив проблемі пошуку талановитих кадрів серед студентства та налагодженню зв’язків між компанією та університетами. Повсякчас апелюючи до досвіду найвідоміших світових брендів, він наголошує на тому, що навіть одна сильна особистість може стати джерелом революційних змін у компанії.

Проблема, що постає перед усіма рекрутерами, полягає у неспроможності знайти досвідчених і сильних працівників на вакантні позиції. Одним зі шляхів її вирішення є так зване виховання талантів на місцях. Пан Герренкогл рекомендує власникам бізнесу налагоджувати зв’язки з місцевими університетами, а точніше, з факультетами, студенти яких можуть згодом стати блискучими працівниками. Особливу увагу автор приділяє стажуванням, за допомогою яких успішні компанії наймають значний відсоток нових працівників. Це ідеальний інструмент для того, щоб випробувати людину на практиці перед тим, як укладати з нею довгострокові домовленості. Рекрутери стверджують, що 1-2 місяці цілком вдосталь, щоб зрозуміти, чи підходить вам ця людина. Навіть недосвідчений студент, пройшовши літнє стажування, може здійснити неабиякий внесок у роботу компанії. Один гравець може стати ключовим елементом на шляху до успіху.

Конкурси, воркшопи, стажування створюють базові умови для взаємодії представників  ринку праці з академічним середовищем.

Як правило, взаємодія з HR припиняється одразу після співбесіди, і це може здаватися логічним, однак досвід успішного рекрутингу показує, що це не так. Беручи на стажування активного студента, ви отримуєте доступ до мережі його друзів та знайомих, серед яких можуть бути ваші ідеальні кандидати. Додатковим бонусом можуть також стати побічні заняття молодого працівника. Нерідко люди цієї вікової категорії мають неординарні захоплення або цікавляться специфічними речами. Вони часто дивляться на світ через інші окуляри й здатні генерувати неординарні рішення. Будьте терплячими, прийміть їхні помилки – і згодом ви пишатиметесь спільними перемогами. Талановита й амбітна молодь може бути корисною, тож хапайте її, поки її мізки не встигли остаточно стандартизувати.


Олена Дядікова
КНУ ім. Т. Шевченка

Автор: Всеукраїнський часопис "СВОЄ"

Всеукраїнський соціологічний часопис «СВОЄ» — це незалежне періодичне видання, що ставить собі за мету розширювати та доповнювати комунікацію всередині української соціологічної спільноти альтернативними пошуками та обговоренням актуальних проблем у контексті існуючих суспільних викликів. Часопис готується зусиллями ініціативної групи молодих соціологів і працює на некомерційних засадах, виходячи чотири рази на рік у електронному та друкованому вигляді.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s