У передньому слові зазвичай викладають маніфест. На обкладинці цього числа – робота із серії «Проект Утвердження Нового» (абревіація «Проун»), авангардистський експеримент Єля Лисицького із простором та формами. Подібним чином утвердити нове у просторі соціогуманітарної думки прагне часопис «СВОЄ».
Близько двох років тому група активістів факультету соціології КНУ ім. Т. Шевченка зaапочаткувала видання, провідною тематикою якого стало свіже й гостре осмислення cоціології, освіти, науки та більш загальних проблем студентства і суспільства. Сьогодні видання цілком звільнилось від інституційних обмежень і виходить у всеукраїнський формат. Згадане поривання втілює і цей випуск.
Стаття Анастасії Фітісової ставить під сумнів наявні співвідношення освітнього та професійного. На суперечностях принципів соціологічного пояснення і так званої «соціологічної уяви» наголошує Артемій Дейнека. А інтерв`ю Володимира Шелухіна з випускником магістерської програми з соціології Університету Утрехт (Нідерланди) Тимофієм Бріком дає можливість вийти за межі звичного бачення міждисциплінарних зв’язків соціології, наукового дослідження та інституційних обмежень.
Не зупиняється журнал і у пошуках способів взаємодії науки та суспільних рухів. Зокрема, стаття «Будь реалістом – вимагай неможливого» пропонує поглянути на проблеми студентських рухів та освітньої політики з активістсько-соціологічної перспективи. І, звісно ж, журнал розробляє нові форми вислову: так, Тарас Саламанюк у жанрі гонзо-журналістики відкидає будь-які види замовчування повсякденних проблем студентського життя.
Чи усе вищезгадане може бути назване «маніфестом»? Французький філософ Ален Бадью вдало помітив, що усі авангардистські маніфести ХХ століття покликані розтлумачити минулу дію в майбутньому. Завдання ж цього видання існує безпосередньо у теперішньому, тож закликаємо студентів соціогуманітарних факультетів та всіх тих, хто зацікавлений у переосмисленні питань науки, освіти і суспільства загалом, утверджувати нове разом. Маніфести ж залишмо на потім.
Головний редактор Михайло Слуквін